померклий

померклий: -а, -е.

1) Дієприкм. акт. мин. ч. до померкнути і померкти.

2) у знач. прикм. Який утратив яскравість, блиск; тьмяний.

3) у знач. прикм. Сумний, похмурий (про очі, погляд і т. ін.).

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

померклий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
матовий — (позбавлений блиску, ґлянцю), тьмяний, тьмавий; померклий, померхлий (який утратив блиск) … Словник синонімів української мови
тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике